вівторок, 1 грудня 2015 р.


                 "Щоб мати право вчити інших, потрібно постійно вчитися самому". 

К.Д.Ушинський

Я, Гнатів Наталія Іванівна, вчитель математики. Любов до математики мені прищепила моя вчителька Євгенія Феодосіївна. Потім було навчання в Житомирському державному педагогічному інституті ім.І.Франка. Пройшло багато років. А я і тепер згадую уроки моєї вчительки математики. Я з дитинства мріяла про професію вчителя,  відчула, що моє покликання – учити, виховувати, плекати в душі добро й людяність. Переконана, що педагогічне покликання – це поклик душі й серця. Це не тільки передача знань, умінь і навичок, а й всебічний розвиток здібностей та можливостей учня, виховання порядного, відповідального і свідомого громадянина країни.
      Моя педагогічна діяльність ґрунтується на повазі до загальнолюдських цінностей, норм і принципів моралі. Погоджуюсь із думкою, що вчитель завжди учень, бо щодня щось нове відкриваєш для себе. Змінюється світ, змінюються підходи до викладання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути Людиною.
     Мета моєї діяльності полягає в тому, щоб підтримати в учнів жагу до знань, розвинути і зберегти потяг до вивчення математики, вселити віру кожної дитини  в себе, в свої сили. У своїй роботі використовую різноманітні освітні інновації. Орієнтуючись на віковий та психологічний  аспект, обираю найоптимальніші методи і прийоми для активізації пізнавальної діяльності учнів на кожному уроці,  спонукаю для самостійної творчості та самореалізації, намагаюсь дотримуватися  демократизації у спілкуванні «учитель-учень», адже вони є партнерами у навчальному процесі.
    Користуючись сучасними технологіями, надаю можливість кожній дитині розвинути власний інтелект, активізувати процес пізнання, виявляти творчий потенціал. Використовуючи в роботі елементи системи розвивального навчання, прагну не роботи поділу між дітьми на сильних і слабких, а вчу їх цінувати свої результати. Впевнена, що насамперед треба зрозуміти дитину як особистість, розгледіти її індивідуальні особливості.
Лише через дбайливе ставлення до духовного світу і природи дитини, можна виховати в ній такі риси, як добро, довіра, співпереживання, милосердя, тактовність, працьовитість, чуйність.
Я, як вчитель, ніколи не зупиняюсь на досягнутому, стараюсь відповідати сучасності та змінам у системі реформування освіти, намагаюсь бути прикладом для дітей.
   За характером я спокійної вдачі, товариська, скромна, толерантна, розсудлива. Не люблю створювати конфліктні ситуації, не дуже рішуча. Маю два хобі: читання і в’язання. У роботі ціную відповідальність, у  людині – чуйність і доброту.